ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





Д.ф.-м.н., пр.н.с. ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАНУ Олег Петрук розповідає про три осередки астрономії в довоєнному Львові

Про те, коли і як у Львові починалися вивчення астрономії та її широка популяризація, пише у своїй статті для українського Інтернет-видання «Збруч» провідний науковий співробітник відділу диференціальних рівнянь та теорії функцій Інституту прикладних проблем механіки і математики імені Я.С. Підстригача НАН України (м. Львів) доктор фізико-математичних наук Олег Петрук. Публікацію підготовлено на основі матеріалів лекції, яку цей учений прочитав 22 червня 2017 року під час Міждисциплінарного наукового семінару «Modus Legendi» у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка.

До Другої світової війни у Львові, як зазначає О. Петрук, існувало три основні осередки астрономічних досліджень – Львівський університет (нині – Львівський національний університет імені Івана Франка), Львівська політехніка (Національний університет «Львівська політехніка») та Наукове товариство імені Шевченка.

Першу на території сучасної Української держави астрономічну обсерваторію збудували у Львові, при Єзуїтському колегіумі. Свою роботу вона розпочала ще 1771 року. Хоча астрономічні спостереження проводилися в місті й раніше. На той же рік припадає і започаткування викладання астрономії як окремого навчального предмету у Львівському університеті.

В різні періоди – від XVIII ст. до 1939 р. – ця наука розвивалася зусиллями австрійських, польських, чеських і українських дослідників. Серед найбільш знаних – Йозеф Лізґаніґ, Авґуст Кунцек, Войцех Урбанський, Вацлав Ласка, Марцін Ернст, Евґеніуш Рибка, Домінік Зброжек, Лук’ян Ґрабовський, Володимир Левицький, Мирон Зарицький, Ярослав Капко, Стефан Рудницький, Іван Раковський, Володимир Кучер і навіть Іван Крип’якевич, котрий вивчав описи астрономічних явищ в українських літописах XI–XVIII століть.

Учені також займалися широкою популяризацією астрономічних знань у суспільстві – як у Львові, так і загалом на Східній Галичині. У Львові побачило світ чи не найперше україномовне астрономічне науково-популярне видання – «Роскази про небо й землю», наклад якого можна вважати нечуваним не лише для 1875 року, а й для нинішнього часу, – 10 тис. примірників. Лекції з історії та проблем астрономії читалися для широкого загалу за сприяння Товариства наукових викладів імені Петра Могили, яке функціонувало в 1908–1939 рр. При цьому ж товаристві існував і Український астрономічний гурток. Крім лекцій науковці проводили екскурсії та організовували спостереження неба.

Цікаво, що саме у Львові 1901 року було опубліковано працю Івана Пулюя «Нові і перемінні звізди». А митрополит Андрей Шептицький під враженням від спілкування з науковцем Володимиром Левицьким зацікавився астрономією глибше та навіть написав послання до вірян, яке мало назву «Астральний метр» і в якому автор торкався таких питань, як швидкість світла й вимірювання відстаней в астрономії.

 

Більше про це дізнавайтеся безпосередньо з публікації: https://zbruc.eu/node/73386

Джерело: українське Інтернет-видання «Збруч», 22.11.2017 р.

 

Олег Петрук, астрофізик, доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник відділу диференціальних рівнянь та теорії функцій Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.Підстригача НАН України.
 

 Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

Powered by CuteNews